- уповноважити
- vekil etmek
Українсько-турецький словник. 2009.
уповноважити
Look at other dictionaries:
уповноважити — див. уповноважувати … Український тлумачний словник
уповноважити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… … Український тлумачний словник
уповноважати — важам, жаш, (уповноважити, важу), Рс. Надавати комусь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені … Словник лемківскої говірки
